Все про опіум

Що таке опіум? Це питання цікавить людей з різних причин. Хтось побачив у фільмі хлопців, які нюхають «чарівний» порошок та стають сильними й крутими. Інших провокують знайомі. Можна знайти багато причин, що призводять до зацікавлення темою опіатів. Однак чи варто? Будь-яка цікавість у цій сфері закінчується формуванням стійкої адикції, наслідки якої руйнівні для організму і психіки.

Інтерес породжує звичку

Опіум – один із найбільш неоднозначних наркотиків. З одного боку, у давнину його використовували як ефективні ліки проти різних хвороб. Він служив для розслаблення й отримання задоволення, його приймали для натхнення й подорожей у паралельні реальності. Опіум знімав біль і припиняв запалення. З іншого боку, багато відомих особистостей загинуло від цієї пристрасті. Опіати – наркотичні речовини, які викликають сильне звикання. Усього одного приймання досить, щоб виникло бажання шукати нову можливість отримати «дозу».

В основі всіх опіатів – мак. Найбільш поширеними є:

• героїн – це синтетичний наркотик, якій отримують із соку макового насіння. Його зазвичай вводять у вигляді ін’єкцій. Через сильну дію наркотичне звикання часто з’являється після першого разу і супроводжується важкою героїновою ломкою;
• ацетильований опій – готові ін’єкції для введення в вену. Їх отримують із висушених стебел маку чи соку рослин;
• метадон – це синтетичний аналог морфію. Його використовували в деяких країнах для замісної медицини, проте він також викликає звикання.

Серед усіх наркотиків опіум – один із найнебезпечніших. Особливість цієї наркотичної речовини полягає в тому, що вона включається в обмінні процеси організму, загальмовує роботу центральної нервової системи, притупляє рецептори. У результаті вживанні опіуму з’являється стан спокою та розслаблення. У деяких підвищується лібідо, відчувається ефект ейфорії. Поступово розвивається фізична та психологічна залежність, що вимагає подальшого лікування та детоксикації від наркотиків.

Як визначити наявність залежності

Як дізнатися, що перед вами опіумний наркоман? Для людини з наркотичною залежністю характерні:

• Стан відчуженості. Він виглядає блаженним, навіть якщо спить у незручній позі або намагається щось довести.
• Загальмована поведінка, плутана мова. У ході розмови така людина не вловлює тему розповіді: перескакує з однієї на іншу, не може швидко підібрати потрібне слово.
• Повна згода зі співбесідниками або, навпаки, відстороненість і агресивне бажання залишитися на самоті.
• Видозмінені зіниці (при вживанні наркотику вони вузькі), тремтіння кінцівок.
• Відмова від сну, вживання їжі, води. Усі дії виконуються «як на автоматі». Больовий поріг істотно знижується, почуття ніби притупляються.
• Різке схуднення, бліда шкіра. Можуть з’явитися сліди від ін’єкцій.
• Ломка. Це стан, при якому у людини проявляється синдром відміни, що настає приблизно через 8–10 годин після приймання останньої дози опіуму. Виникають судоми, різка зміна настрою, пітливість, прискорене серцебиття. Може початися блювота, нерідко підвищується тиск і температура тіла. Цей стан безпосередньо пов’язаний з абстинентним синдромом, знайомим кожному залежному.

Оскільки кожна людина індивідуальна, перераховані вище симптоми можуть проявлятися більшою чи меншою мірою. Усе залежить від стадії захворювання та загального стану наркомана. У людей, які тривалий час приймають опіум, спостерігається різке погіршення здоров’я, випадають зуби, руйнуються клітини печінки, шкіра набуває землистого відтінку.

Як допомогти близькій людині

Найголовніший принцип – пояснити, що вживання наркотиків – це захворювання, яке вимагає професійної допомоги. Всупереч тому, що введення великої дози опіуму може викликати запаморочення, нудоту та блювоту, стан ейфорії, який приходить разом з ними, хочеться відчути знову і знову. Звикання з першої ін’єкції унеможливлює самостійне одужання.

Тільки комплексна терапія здатна змінити ситуацію. У ході лікування до кожного пацієнта необхідно підібрати свій підхід, який враховує особливості психологічного стану, причини появи захворювання, його тривалість і загальний стан здоров’я.

Класичні методики зводяться до наступного:

• очищення організму від опіуму та продуктів його розпаду;
• психологічної реабілітації, що дозволяє почати сприймати життєві обставини інакше (без наркотиків);
• допомоги та поступової адаптації в соціумі;
• відновлювальної медицини (якщо виявлені хронічні патології або захворювання).

В умовах медичного центру пацієнт знаходиться під цілодобовим контролем. Це дозволяє не тільки виключити можливість рецидиву, але й забезпечує першокласну допомогу при погіршенні стану. Особливо медичний супровід потрібен на початковому етапі, коли організм відмовляється від приймання опіуму. Після позбавлення від залежності на фізичному рівні з пацієнтом працюють досвідчені психологи. Вони допомагають впоратися з психологічною тягою, повертають свідомість людини, вчать її адекватно мислити та приймати обдумані рішення.