Як лікується залежність від мефедрона

«Сіль», «мяу-мяу» або «меф» – всі ці терміни означають одну і ту ж наркотичну речовину, яка в медицині відома як мефедрон. Вона є аналогом амфетаміну, але на відміну від останнього характеризується синтетичним походженням. Вживання цієї речовини за наслідками схоже на залежність від ейфоретиків і психостимуляторів, яка також вимагає комплексного лікування.

За особливостями впливу на організм людини меф схожий з кокаїном або екстазі. При вживанні «сіль» впливає на нейромедіатори, чим викликає зміни в свідомості, вбудовується в процеси обміну, які протікають в організмі.

Випускається наркотик у вигляді порошку або таблеток, а його вживання часто призводить до станів, що вимагають зняття наркотичної ломки в медичних умовах.

Ознаки залежності

Зрозуміти, що людина «сидить» на мефедроні, можна за рядом характерних симптомів:

• постійно розширені зіниці;
• затуманений, «скляний» погляд;
• проблеми з вимовою;
• задишка;
• сильна втрата ваги;
• скритність, неадекватна реакція на звичні ситуації, різкість.

Небезпека від мефа полягає не тільки в згаданих проявах. Тривале вживання наркотику може призвести до летального результату, тому важливо надати людині з залежністю підтримку і схилити до лікування, звернувшись до наркологічного центру «Моноліт».

Особливості терапії

Позбавлення від мефедронової залежності передбачає комплексний підхід. Так, в першу чергу проводиться обстеження фізичного і психічного станів. Зокрема приділяється увага порушенню біохімічних процесів в мозку. Також на цьому етапі визначається наявність у людини хронічних захворювань. Залежно від їх типу підбирається лікування.

На другому етапі проводиться детоксикація. Основним завданням цього заходу є виведення з організму токсинів, які накопичилися за період, поки людина вживала мефедрон. Тривалість детоксикації залежить від:

• якості наркотичної речовини і величини її доз;
• роботи та стану нирок, печінки, щитовидної залози;
• ваги, кількості жиру в організмі;
• тривалості прийому «солі» та інших заборонених речовин;
• особливостей метаболізму та ін.

Після цієї стадії наступає інша – медикаментозна. Лікування спрямовується не тільки на усунення абстинентного синдрому, але і на підтримку органів і систем організму, які постраждали від прийому наркотиків. Також паралельно проводиться терапія, якщо виявлені хронічні захворювання в стадії загострення.

Крім прийому медикаментів, з наркоманом працюють психологи та психотерапевти, які допомагають формувати волю людини для відмови від заборонених речовин.

Завершальними етапами є реабілітація та соціальна адаптація. З людиною продовжують працювати психологи, які допомагають налаштуватися на нормальне життя після виходу з реабілітаційного центру.