Під хронічним алкоголізмом мається на увазі хвороба, яка з’являється в результаті довгострокової інтоксикації етиловим спиртом і речовинами, що утворюються після його розпаду. Коріння недуги йдуть в звичайне побутове пияцтво. На тлі частого вживання спиртного у людини розвивається патологічна пристрасть. Зазвичай кожна нова доза алкоголю приймається до того, як попередня була виведена з організму.
У такій залежності страшно ще й те, що розпізнати ознаки на перших порах можуть не всі. Зазвичай вона стає незаперечною вже при тяжкому перебігу недуги. Розглянемо основні ознаки залежності, стадії патології і можливості лікування препаратами.
При регулярному вживанні спиртного людина поступово втрачає контроль обсягів випитого. Рясні узливання призводять до отруєння організму токсинами. Він намагається поступово адаптуватися до великих доз алкоголю і міститься в ньому отрути (ацетальдегід), включаючи його в обмінні процеси.
Якщо вживання спиртного припинити, то метаболізм порушиться. Через це виникає фізіологічний дискомфорт, у людини з’являється потреба в новій порції алкоголю. Так проявляє себе алкогольна залежність.
Далеко не всі люди, які часто вживають спиртне, стають залежними. Згідно зі статистикою, хронічного алкоголізму схильний лише 1 людина з 3. Стосується проблема тих людей, у яких є для її розвитку сприятливі фактори:
Крім перерахованих факторів, на формування залежності можуть впливати і інші, в тому числі, кліматичні умови регіону проживання. Наприклад, розвиток хронічного алкоголізму серед жителів північних областей вище.
Симптоми хвороби можуть відрізнятися в залежності від стадії. Перша характеризується стійким потягом до алкоголю. На цій стадії вже спостерігається систематичне розвиток синдрому залежності. Людина поступово збільшує норму випитого спиртного, починає йти в запій, поступово деградує. Також для I стадії характерними ознаками є невпевненість і дратівливість, швидка стомлюваність і зниження працездатності.
Друга пов’язана з розвитком абстинентного синдрому. Загальна симптоматика доповнюється порушеннями у функціях внутрішніх органів і систем. Внаслідок абстинентного синдрому у залежного розвивається пригнічений психоемоційний стан, спостерігаються порушення сну, епізодичні галюцинації. До наявних симптомів додаються тремор рук, підвищена пітливість, тахікардія, запаморочення, розлади в роботі шлунково-кишкового тракту. На другій стадії у людини формується безконтрольне бажання до вживання алкоголю. Починаються часті запої.
На III стадії серед симптомів хронічного алкоголізму є порушення стійкості до спиртних напоїв і незворотні зміни в структурі внутрішніх органів. До тривалих запоїв, тривалого абстинентному синдрому та іншими ознаками додаються паніка, депресивні і істеричні стани. На III стадії знижується толерантність до алкоголю, утяжеляется глибина сп’яніння. Спосіб життя залежних знаходить паразитичний характер. Також на цій стадії з’являються соматичні синдроми – гіпертонія, гепатит, ожиріння, гастрит, дисфункція нирок та ін.
Залежність від спиртного у людей формується з різною швидкістю. Хтось спивається протягом декількох років, інші можуть знаходитися в полоні у шкідливої звички роками. Саме від швидкості формування хронічного алкоголізму багато в чому залежать особливості протікання недуги, процес його лікування і класифікація на форми. Їх три:
У першому випадку недуга розвивається повільно. Розвиток хронічного алкоголізму в легкій формі супроводжується ремісіями, тривалість яких може становити до декількох років.
При середній стадії залежність з’являється протягом 8-10 років. Нерідко такий стан супроводжується тривалими ремісіями.
Важка форма патології проявляє себе стійкою залежністю, яка розвивається на протязі 2-3 років і характеризується злоякісним перебігом, тягне серйозну деградацію особистості. Ремісій при такому типі хронічного алкоголізму немає.
Боротьба з хронічним алкоголізмом носить тривалий і комплексний характер. Основним фактором, на основі якого стоїть її починати, є бажання людини позбутися згубної пристрасті. Фахівці відзначають цікавий факт: своїми силами перемогти «зеленого змія» виходить далеко не у всіх. В таких ситуаціях не варто витрачати час на безрезультатні спроби, краще якомога швидше звернутися до лікаря. В першу чергу залежний піддається детальному обстеженню, після чого йому призначають лікування, яке грунтується на комплексі процедур:
Набір методів підбирається в індивідуальному порядку в залежності від форми і стадії хронічного алкоголізму, попереднього досвіду терапії. Лікування може проходити в клініці або вдома.
В кожному окремому випадку першим етапом є очищення організму від продуктів розпаду алкоголю і токсинів. Для детоксикації застосовуються тіоловою препарати, сольові і гіпертонічні розчини, діуретики, вітаміни В1 і В6. Характерний прояв – судомний синдром – пригнічують за рахунок застосування медпрепаратів. Нерідко в комплекс входять бензодіазепіни, гіпотензивні та антигіпертензивні ліки, стабілізатори для формування стійкого психоемоційного стану.
Буває, що терапія не забезпечує належний результат. У таких випадках єдиним надійним виходом перемогти залежність є кодування. Для цього застосовуються 2 методики, що найкраще підходить індивідуальному порядку підбирає доктор:
Після лікування пацієнт ще деякий час повинен перебувати під наглядом фахівця. Протягом реабілітаційного періоду потрібно виключити причини, на тлі яких розвинулася залежність. Для хворого слід створити комфортні умови, забезпечити підтримку у формуванні здорового способу життя.
Введіть номер телефону – ми передзвонимо для уточнення деталей