Кілька келихів алкоголю за вечір здатні підняти настрій, надати впевненості у свої силах, розкутості та легкості в спілкуванні. Якщо збільшити норму, вдасться забути про труднощі та клопоти, відключити свідомість і зануритися в стан розслабленості й релаксу. Однак великі дози алкоголю призводять до стійкої залежності, погіршують здоров’я, навіть стають причиною летального результату. Вчені не можуть точно сказати, як довго відновлюється мозок після алкоголю, але точно стверджують, що спиртні напої псують якість життя.

Як розпізнати алкоголіка

Манера спілкування, зовнішній вигляд, соціальна поведінка… Що визначає людину, залежну від алкоголю? У журналі JAMA Psychiatry були опубліковані результати дослідження: стверджувалося, що при регулярному вживанні міцних спиртних напоїв упродовж півтора місяця в мозку відбуваються незворотні наслідки. При цьому людина може не змінитися зовні, поведінка її залишається практично без змін.

Алкоголізм не виникає спонтанно. Він проходить певні стадії розвитку. Попередник алкоголізму – «продром». Це нульова стадія, яка характеризується як «побутове пияцтво». Вживання алкоголю відбувається час від часу. В основному людина контролює свою поведінку, вкрай рідко спостерігаються тяжкі наслідки у вигляді втрати пам’яті. На цьому етапі можна самостійно попередити розвиток захворювання, припинивши вживання спиртних напоїв.

Якщо людина без алкоголю починає себе неспокійно вести, шукає можливість знову напитися – це ознаки першої стадії. На цьому етапі починає формуватися психологічна залежність. Для неї характерні:

• велике бажання випити;
• відсутність контролю кількості випитого алкоголю;
• надмірна дратівливість та агресивність;
• короткочасна втрата пам’яті (при вживанні великої кількості спиртного);
• формування позитивного ставлення до пияцтва (стан сп’яніння постійно виправдовується);
• зниження порогу чутливості до алкоголю (для полегшення стану людині потрібно збільшити дозу).

Ця стадія може розвиватися тривалий час. При щоденному вживанні вона становить всього 6–12 місяців.

У запущених випадках виникає друга стадія, на якій формується фізична залежність. Для неї характерне постійне вживання алкоголю. Людина настільки звикає до відчуття сп’яніння, що не може займатися звичними справами без «дози». Якщо її немає, спостерігаються:

• дратівливість і нервозність;
• безсоння або кошмари;
• сильні головні болі;
• спрага, відсутність апетиту;
• тремор та ін.

Щоб позбутися симптомів, необхідно вживати збільшені дози. Алкогольне сп’яніння супроводжується відсутністю самоконтролю за обсягом випитого. Алкоголік стає небезпечним для оточення, у нього з’являються галюцинації. На цьому етапі варто серйозно задуматися над тим, як лікуватися від білої гарячки.

Процес деградації особистості – це третя стадія алкоголізму. Вона супроводжується незворотними змінами психіки. Вживання алкоголю в малих дозах стає щоденним. Це призводить до розвитку патологій внутрішніх органів, проявляються гострі захворювання печінки (гепатит, цироз). Збої спостерігаються в роботі нервової системи. Можливі паралічі, порушення координації рухів та ін.

Особливості лікування алкоголіка

Чим раніше розпочати лікування, тим легше позбавитися від залежності. Щоб кинути пити, потрібно зрозуміти, що є проблема, отже, необхідно приймати заходи. Самостійно позбутися залежності можна тільки на початкових стадіях. Якщо виникло питання, як лікувати білочку, – без професійної допомоги не обійтися. Це комплексне, тривале лікування в реабілітаційному центрі.

Чому потрібно звернутися до нарколога? У першу чергу тому, що у людини, яка припиняє вживати спиртні напої, спостерігається синдром відміни. Їй важко контролювати свій стан, можуть статися рецидиви. Навіть після повної відмови від алкоголю ще 6 тижнів у мозку відбувається руйнування клітин.

Комплексний підхід до лікування дозволяє:

• швидше усвідомити необхідність боротьби із захворюванням;
• виключити спілкування з людьми, які можуть стати причиною рецидиву;
• отримати психологічну допомогу й навчитися справлятися з труднощами без вживання алкоголю;
• повноцінно відпочивати й відновлювати життєві сили;
• змінити звичне середовище, отримати психологічну підтримку й допомогу з боку персоналу;
• видалити з організму сліди алкоголю та продуктів розпаду.

Не тільки алкоголік повинен змінити своє ставлення до життя. У більшості випадків допомога також потрібна його родичам.