Алкоголізм у літньому віці

Алкогольна залежність у літньому віці має особливу течію. Найчастіше на таку «вікову» проблему звертають увагу мало і даремно! Хоча вживання спиртного в похилому віці часто помірне або незначне, 7–10% усіх госпіталізацій пацієнтів у психіатричні клініки з приводу прогресуючого алкоголізму якраз входять до цієї вікової категорії. Алкогольна залежність за частотою діагностування знаходиться на 3 місці серед усіх психіатричних патологій у похилому віці, поступаючись лише деменції та депресивним станам на тлі хронічного алкоголізму.

Люди після 65 років досить важко піддаються лікуванню алкоголізму, і цьому є цілком логічне пояснення. Старіння організму обов’язково супроводжується змінами в характері та взагалі особистості, що призводить до неправильного прийому лікарських препаратів або повного ігнорування рекомендацій лікаря. Вживання спиртовмісних напоїв закінчується важким похміллям та сильною інтоксикацією: організм відрізняється зниженим імунітетом, вже присутні внутрішні хронічні патології, у постійному режимі приймаються лікарські препарати. Іноді цей стан ускладнюється розвитком алкогольного делірію (білої гарячки).

Особливості алкоголізму в літньому віці

В цій групі пацієнтів виділяють два види людей з алкогольною залежністю: хто вживав спиртні напої ще за молодості і не може зупинитися і люди, які почали зловживати саме у старшому віці. Останні нерідко пов’язують свою проблему з сильним соціальним чи якимось іншим стресом. Нашим спеціалістам періодично доводиться стикатися з подібною категорією пацієнтів і їм добре відомо, що потрібно буде боротися з проблемним алкоголізмом. У літньому віці вживання спиртовмісних напоїв практично завжди пов’язане з:

• ізоляцією від суспільства;
• незадоволеністю минулим життям та сьогоденням;
• психічним дискомфортом від віку;
• озлобленістю.

Найчастіше літній алкоголізм діагностується у чоловіків, які у молодші роки помірно випивали, і в самотніх жінок (ні чоловіка, ні дітей з онуками). У таких пацієнтів часто виявляють і інші форми залежності, наприклад, пивний алкоголізм.

Головна особливість алкогольної залежності у похилому віці – її швидке прогресування. Протягом усього 3–4 років формується стійкий похмільний синдром, знижується рівень толерантності та кардинально змінюється особистість людини. Оскільки у віці, що розглядається, практично завжди є соматичні захворювання, то зловживання алкоголем супроводжується психозами, судомним синдромом.

У людей, які починають активно вживати алкоголь після 50 років, симптоми залежності розвиваються в прискореному темпі. Перебіг алкоголізму в них завжди агресивний і здебільшого має несприятливий прогноз, вимагаючи нерідко реабілітації алкозалежних в умовах спеціалізованого центру.

Як протікає алкогольна залежність після 50 років

У похилому віці патологічна тяга до алкогольних напоїв відрізняється невисокою інтенсивністю – це пояснюється страхом за власне здоров’я, надто важким (болісним) похмільним синдромом, зниженням толерантності до напоїв. І це є цілком конкурентними фактами, які стримують активний розвиток алкогольної залежності. У такому разі хворий буде просто регулярно, але в невеликих кількостях вживати спиртне – «тихий», «домашній» алкоголік. Але подібний сценарій розвитку алкоголізму притаманний тим людям, які відрізняються великою силою волі, не мають спадкової обтяженості та відносяться до високого соціального прошарку суспільства.

Найчастіше перебіг хвороби стрімкий, і саме у літньому віці відзначаються органічні ураження головного мозку. Це відбувається на тлі соматичних внутрішніх патологій, прийому лікарських препаратів та токсичного ураження центральної нервової системи. В останні роки лікарями діагностується «галопуючий» алкоголізм – перебіг хвороби агресивний, формується психічний та фізичний маразм, який притаманний старечому недоумству. Для алкоголізму у похилому віці характерні:

• депресивні стани;
• постійна присутність відчуття тривоги;
• почуття жалості до себе, апатія;
• нестійкість емоційного фону з перепадами настрою;
• розлади інтелектуального характеру.

До факторів ризику розвитку алкогольної залежності в літньому віці відносяться нереалізовані плани в минулому, образи на дітей та подружжя, нестача соціального спілкування, хронічні стреси. Цікаво, що чоловіки частіше звинувачують у проблемі фінансові негаразди та відсутність друзів, а жінки – самотність, відсутність допомоги з боку дітей та чоловіка. Іноді ці стани посилюються, якщо раніше в житті були й інші залежності, наприклад, ігрова залежність (лудоманія).

Перебіг алкоголізму у похилому віці завжди проходить на тлі соматичних патологій та супроводжується органічним ураженням головного мозку, що робить лікування залежності тяжким. Класичне кодування не працює, а прийом специфічних лікарських засобів дає короткочасні результати. Важливим є комплексний підхід до вирішення проблеми, який передбачає спільну роботу наркологів, психологів та допомогу, підтримку від близьких людей. У ряді випадків застосовують методи, аналогічні тим, що використовуються для лікування жіночого алкоголізму або інших складних форм залежності. Потрібно просто повернути хворому відчуття життя, навчити його насолоджуватися маленькими та великими радощами у літньому віці та знайти своє місце у світі навіть після 50–60 років.

Питання щодо літнього алкоголізму та допомоги близьким людям можна поставити за телефонами РЦ «Моноліт»: +38 (050) 688-22-29, +38 (096) 552-09-11; +994 (70) 848-34-74 – Баку. Консультаційна допомога, підтримка здійснюються у цілодобовому режимі без свят та вихідних.